- увіковічити
- див. увіковічувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
увіковічити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
увіковічений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до увіковічити. || увікові/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
увіковічення — я, с. Дія за знач. увіковічити … Український тлумачний словник
увіковічувати — ую, уєш, недок., увікові/чити, чу, чиш, док., перех. Те саме, що увічнювати … Український тлумачний словник
отрокъ — ОТРОК|Ъ (427), А с. 1.Мальчик, подросток, юноша: си слышавъши м҃ти ѥго [Феодосия] и чюдивъшисѧ о премѹдрости отрока. ЖФП XII, 29г; и ѹзьрѣста попинъ ѥго и отрокъ иже слѹжааше ѥмѹ. СкБГ XII, 11в; тацѣ ѡтрокъ поиметь ѿ рода своѥго. прежере(ч)нѹю… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)